Побутові відходи є не лише проблемою, а й можливістю, якою необхідно скористатися, як це роблять держави-члени ЄС, - Іванна Климпуш-Цинцадзе
Побутові відходи є не лише проблемою, а й можливістю, якою необхідно скористатися, як це роблять держави-члени ЄС, - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Поділитися новиною:

Побутові відходи є не лише проблемою, а й можливістю, якою необхідно скористатися, як це роблять держави-члени ЄС, - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Ключове у питаннях поводження з відходами – розуміння, що вони є не лише проблемою, а й можливістю. Нам необхідно нею скористатися, як це роблять держави-члени ЄС та інші країни. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на конференції «Нова політика управління відходами – основа економіки замкненого циклу», що проходить в Києві.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що чинна система поводження з відходами в Україні застаріла, зокрема чинний Закон України «Про відходи» є декларативним та таким, що не відповідає праву ЄС та викликам часу. Наразі в Україні 95% відходів вивозять на полігони, в той час як, наприклад, Швеція переробляє 99% своїх відходів, при цьому ще й купляючи сміття для переробки у своїх сусідів. У Великій Британії річний оборот індустрії поводження з відходами становить понад 12 млрд дол., у цій сфері працюють 3000 компаній, на яких працевлаштовано 70 тис. осіб.

«Потенціал українського ринку відходів оцінюється щонайменше в 1,25 млрд дол. Для його реалізації необхідно залучити значний обсяг інвестицій, що фактично неможливо без докорінних змін «правил гри». Ми вже маємо локальні історії успіху. Однак ці поодинокі ініціативи не можуть вирішити системну проблему з відходами в Україні», - зазначила Віце-прем’єр-міністр та навела приклади населених пунктів, де успішно впроваджують новітні підходи для вирішення проблем з відходами.

Вона наголосила, що згідно з Угодою про асоціацію до кінця 2019 року законодавство України у сфері поводження з відходами має повністю відповідати принципам права ЄС, а всі передбачені новим законодавством заходи повинні запрацювати на практиці. Зокрема, це стосується механізму повного покриття витрат забруднювачем та запровадження розширеної відповідальності виробника за переробку й утилізацію відходів.

Віце-прем’єр-міністр наголосила, що акти права ЄС у сфері поводження з відходами не встановлюють конкретних вимог до шляхів досягнення визначених директивами цілей. Кожна країна сама обирає, як діяти. «Наприклад, лише деякі держави-члени ЄС (серед яких Німеччина, Фінляндія, Чехія, Естонія, Хорватія) запровадили депозитну систему тари, яка дозволяє збирати до 90% пляшок. Але, необхідно пам'ятати, що витрати на функціонування такої системи досить високі. Крім того, ці системи не містять стимулів для зменшення обсягів використання тари», - додала вона та акцентувала увагу на тому, що Україні необхідно враховувати досвід європейських країн та обирати найкращі практики, які найбільш вдало сприятимуть досягненню цілей директив ЄС.

Вона зазначила, що результати реформи у сфері поводження з відходами відчують всі українці. І це не лише екологічний ефект, а і соціальний (нові робочі місця) та економічний (зростання ВВП, економія ресурсів). При цьому, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, потрібно бути готовими до тривалої важкої праці і нищівної критики, оскільки екологія сьогодні може здаватися не першочерговим завданням, що є хибною думкою, а реформування цієї сфери зачіпає багато чиї інтереси. При реформуванні сфери поводження з відходами важливо дотриматися балансу інтересів споживачів, бізнесу та держави і вести постійний діалог всіх сторін.

«Ми потребуємо ефективної системи, яка б дозволяла покривати витрати операторів та заохочувати переробку й мінімізацію обсягів захоронення відходів на полігонах. Але впровадження такої системи не повинно стати надмірним тягарем для населення та бізнесу, - підкреслила Віце-прем’єр-міністр. - Культура поводження з побутовими та іншими відходами в Україні повинна суттєво змінитися. Бізнес повинен запроваджувати технології для організації систем збору та сортування відходів, а держава має максимально сприяти бізнесу у цьому. Бізнес не зустріне реформу оплесками, бо йдеться, передовсім, про збільшення витрат. Ті, хто не хочуть інвестувати у збереження довкілля, усіма способами чинитимуть опір змінам, але наше завдання пояснити і бізнесу, і, найголовніше, громадськості, що у результаті всі будуть у виграші. Інвестуючи зараз в екологію, ми економимо колосальні кошти для майбутніх поколінь, а також створюємо можливість для того, аби заробляти на відходах. Результат реформи буде оцінений не зразу. Але пацієнт, який сердиться на лікаря за болючі уколи, зрештою, вдячний йому за видужання», - наголосила І. Климпуш-Цинцадзе.

Довідково 

5 червня у Києві триває конференція "Нова політика управління відходами - основа економіки замкненого циклу", присвячена впровадженню Національної стратегії управління відходами до 2030 року, перспектив переходу до економіки замкненого циклу, а також політики ЄС у сфері управління відходами.  На конференції було презентовано проект рамкового Закону про відходи, Національний план управління відходами, засади секторальних законів (електричне та електронне обладнання, батарейки та упаковка).

В заході також взяли участь Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко, Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, Голова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі, Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, представники влади, ОТГ, експерти та громадські діячі. 

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/pobutovi-vidhodi-ye-ne-lishe-problemoyu-j-mozhlivistyu-yakoyu-neobhidno-skoristatisya-yak-ce-roblyat-derzhavi-chleni-yes-ivanna-klimpush-cincadze

Web-адреса: rdatf.gov.ua/news/id/3987 | Переглядів: 32Дата публікації: 08:04 06.06.2018
Версія для слабо- зорих