На засіданні колегії облдержадміністрації обговорили стан та перспективи розвитку музейної справи в області
На засіданні колегії облдержадміністрації обговорили стан та перспективи розвитку музейної справи в області

Поділитися новиною:

На засіданні колегії облдержадміністрації обговорили стан та перспективи розвитку музейної справи в області

28 серпня в облдержадміністрації відбулося розширене засідання колегії. Провів засідання голова облдержадміністрації Вадим Лозовий. Одним із питань порядку денного було обговорення стану та перспектив розвитку музейної справи в області. Доповідала на засіданні начальник управління культури, національностей, релігій та туризму Ірина Трунова.

Як зазначила Ірина Миколаївна, на території Хмельниччини функціонує 2 державних історико-культур­них заповідники “Межибіж” та “Самчики”, 22 державних музеїв та 298 музеїв на громадських засадах, з яких 18 мають звання “народний”.

За кількістю музейних установ лідируючі позиції займає Кам’янець-Подільський район та місто Хмельницький. Проведено реекспозиції музеїв та створено нові експозиції у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику, Ізяславському районному історико-краєзнавчому музеї, Славутському історичному музеї, Державному історико-культурному заповід­нику “Межибіж”.

Основою музейної діяльності залишається комплектування та зберігання музейних колекцій. У музеях області зберігається близько 328 тисяч пам’яток. Щороку основний музейний фонд області поповнюється більше ніж на 7 тисяч одиниць зберігання. Інтерес до них підтверджує кількість відвідувачів, яка в середньому становить 500 тисяч осіб на рік. Відповідно, зростають і обсяги реалізації платних послуг, наданих установами.

Ще одним важливим завданням музеїв є виховання підростаючого поко­ління. Музеями налагоджено співпрацю з навчальними закладами, розроблено програми “Музей – школі”, “Музей – дитячому садку”. На базі Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” працює три археологічних екс­педиції, в яких проходять навчальну практику студенти вищих навчальних закла­дів України, а також реалізовано археологічний міжнародний табір, у рамках якого залучено волонтерів з 11 країн Європи. Заповідниками щорічно прово­диться низка фестивалів, зокрема фестиваль середньовічної культури “Старо­давній Меджибіж”, етнофестиваль “Український Меджибіж”, фестиваль гончарства “У колі друзів”, всеукраїнський етнофестиваль “Болохівські гос­тини”. З 2015 року започатковано проведення щорічного музейного форуму “Музей: храм муз”, який став платформою для обміну досвіду музейних закладів України та Хмельниччини.

За останні роки покращилася матеріально-технічна база установ, прак­тично всі музеї обладнано комп’ютерною технікою, програмним забезпе­ченням та підключено до мережі Інтернет, створено веб-сторінки і персональні сайти установ. У цьому році на придбання експонатів для фондів обласних музеїв та заповідників з обласного бюджету виділено 300,0 тис. гривень.

Питання забезпечення надійної охорони пам’яток музейного фонду залишається актуальним, відтак одним з першочергових завдань є забезпечен­ня максимальної заміни сторожової охорони на технічну або поліцейську охо­рону. На сьогодні охоронна сигналізація відсутня у Новоушицькому, Дераж­нянському, Хмельницькому районних музеях, державних історико-культур­них заповідниках “Самчики”, “Межибіж”, де працює сторожова охорона.

Варто наголосити, що будинок, в якому розташовано Старокостянтинів­ський історико-краєзнавчий музей, перебуває в аварійному стані і несе загрозу цілісності експонатам музею, працюючому персоналу та відвідувачам закладу.

Чільне місце в культурному житті краю займає Хмельницький обласний краєзнавчий музей, один з найстаріших музеїв області, заснований ще у 1929 році. На сьогодні музей знаходиться у пристосованому приміщені, куди його у 1986 році було тимчасово переведено для зберігання фондів. З того часу місто Хмельницький – єдиний обласний центр в Україні, яке не спромоглося знайти гідного примі­щення для музею.

Незважаючи на труднощі, музей функціонує і розвивається: працює сім виставкових залів, основний фонд музею налічує майже 69 тис. предметів старовини, побуту, народного мистецтва та природи, який щороку зростає на 600-700 експонатів. Виокремлюється унікальна колекція зброї, а також архео­логічна колекція, серед якої – унікальні ювелірні вироби Болохівської землі давньоруського періоду, серед них – печатки з гербом Рюріковичів, гривни, колти тощо. Враховуючи, що в музеї експонується усього 2% фондової колекції, щорічно проводиться повна реекспозиція одного із залів. За останні роки оновлено музейний арсенал, зали археології та етнографії краю.

Ірина Трунова зауважила, що Хмельницький обласний художній музей є одним із провідних музеїв сучасного мистецтва України, який здійснює співпрацю з відомими мис­тецтвознавцями, науковцями, митцями, незалежними кураторами, громад­ськими організаціями, мистецькими й освітніми інституціями. На сьогодні колекція музею нараховує близько 7 тисяч одиниць зберігання. У поточному році музей отримав з державного бюджету 200,0 тис.грн. на модернізацію музейного освітлення. Проблемним питанням музею на сьогодні є надмірна вологість підвальних приміщень, через що на зовнішніх та внутрішніх стінах відбувається відшарування штукатурки, стіни покриті грибком, вологість та грибок просочуються на стіни експозиційних залів.

Загальною проблемою щодо якісного формування колекції залишається обмеженість площі фондосховища в усіх обласних музеях, адже кількість експонатів основного фонду щороку зростає. Музеї та заповідники області обирають як базу для проходження практики студенти вищих нав­чальних закладів Хмельниччини, Тернополя, Львова та Республіки Польща.

Начальник управління культури, національностей, релігій  та туризму також повідомила, що з метою підняття наукового потенціалу краєзнавців регіону музейними закладами області постійно проводяться наукові конференції та фору­ми, зокрема важливими центрами наукових досліджень виступає Кам’янець-Поділь­ський державний історичний музей-заповідник, Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” та Хмельницький обласний краєзнавчий музей.

Науковці Хмельницького обласного краєзнавчого музею спільно із ЗМІ є авторами та ведучими теле- та відео проектів “Невідомий Проскурів”, “Вулиці рідного міста”, “Терра Хмельниччина”, “Пізнай відоме у невідомому”, “Постаті УНР на Поділлі”. Торік Хмельницьким обласним літературним музеєм у рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європей­ського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США) виграно грант та проведено нараду-семінар молодих літераторів Поділля “Нові зорі літературної України” спільно з Херсонською обласною організацією НСПУ.

В останні роки налагоджено співпрацю із Службою безпеки України, виконавчою службою, митницею України, результатом якої стало поповнення фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею та Державного істо­рико-культурного заповідника “Межибіж” конфіскованим раритетним колек­ційним матеріалом – зброя, монети та нагороди.

На цей час у громадських музеях області на збереженні перебуває 150,2 тис. предметів, з яких 45,4 тис. – оригінальні. Найбільша кількість громадських музеїв діє у м. Хмельницький – 27, Білогірському районі – 22, серед об’єднаних територіальних громад – Старосинявській та Чемеровецькій селищних – 13 у кожній. Жодного громадського музею не створено у Старо­ушицькій селищній, Жванецькій, Слобідко-Кульчіє­вецькій, Гвардійській, Лісовогринівецькій, Олешинській, Баламутівській сіль­ських об’єднаних тери­торіальних громадах.

Із 18 музеїв зі званням “народний” 16 – діючих. З 2012 ро­ку не працюють через аварійний стан приміщень народні музеї історії смт Смотрич Дунає­вецького та с. Зіньків Вінько­вецького районів.

На реекспозиції перебувають 19 музеїв на громадських засадах, пере­важна більшість з яких практично припинила свою діяльність (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Славута, Старокостянтинівський, Теофіполь­ський, Деражнянський райони, Дунаєвецька, Старосинявська селищні об’єдна­ні територіальні громади).

Окрім того, Ірина Трунова висловила стурбованість через ситуацію, пов’язану з припиненням діяльності громадських му­зеїв. Вона зазначила, що закриття закладів проводиться з порушенням вимог законодавства – у біль­шості випадків без належних наказів і передачі експонатів до державних або громадських музеїв. У щорічних статистичних звітах закриті заклади протягом тривалого часу фігурують як діючі, у крайньому випадку як такі, що перебувають на реекспозиції, зокрема така ситуація склалася у Ярмоли­нець­кому районі.

Підсумовуючи оюговорення, Вадим Миколайович звернув увагу голів райдержадміністрацій, міських голів, голів об’єднаних територіальних громад на необхідність проведення заходвв з метою забезпечення розвитку музейних закладів на місцях, їх фінансування.

“Маю глибоке переконання, що при тісній співпраці з органами місцевого самоврядування, партнерстві з недержавними організаціями, запровадженні нових механізмів підтримки музейних ініціатив, зможемо забезпечити вирішення проблемних питань галузі”, – додав голова.

Джерело: http://www.adm-km.gov.ua/?p=43577

Web-адреса: rdatf.gov.ua/news/id/4348 | Переглядів: 38Дата публікації: 13:30 29.08.2018
Версія для слабо- зорих