Виступ Президента на Форумі «70 років Загальній декларації прав людини: порядок денний для України»
Виступ Президента на Форумі «70 років Загальній декларації прав людини: порядок денний для України»

Поділитися новиною:

Виступ Президента на Форумі «70 років Загальній декларації прав людини: порядок денний для України»

Російська агресія триває більш, ніж чотири роки. Але ворогу не вдалося зломити нас. Більше того, Україна вже отримала велику моральну перемогу – ворогу не вдалося змусити нас поступитися нашими цінностями. Як би не було складно, ми не вдаємося до згортання прав людини, до обмеження прав і свобод громадян.

Шановні учасники і гості форуму!

Дорогі друзі!

Наша зустріч надзвичайно важлива, тому що нагадує про історичну подію, яка відбулася 70 років тому і багато в чому сформувала обличчя сучасного світу.

10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини. То був час, коли людство щойно пройшло через жахіття Другої світової війни. Тоді людство почало будувати новий повоєнний світ. В його основу було покладене розуміння, що життя, рівність і свобода людей є найбільшими цінностями і що міжнародне співтовариство має будувати надійні механізми для захисту цих цінностей. Необхідно було зробити все заради створення світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань,  будуть вільні від страху і нужди - саме так звучить основний, ключовий і принциповий меседж Декларації.

І ще один дуже промовистий факт: делегація Радянського Союзу утрималася під час голосування за декларацію. Імперія, що вчинила такі злочини як Голодомор - геноцид українського народу, депортацію кримськотатарського народу, та скоїла незчисленну кількість інших злочинів проти людяності, не могла прийняти саму ідею цінності окремої людини.

Володарі Кремля передбачали, напевно, силу ідей, покладених в основу Декларації і боролися проти них. Ці ідеї ширилися світом, їх не могла спинити жодна «залізна завіса», яку того часу побудував Кремль.  Правозахисний рух підривав основи імперії. Цього року виповнилося 30 років з дня створення Української Гельсінської Спілки. Першим своїм завданням Спілка визначила «сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості саме з Декларацією прав людини».

Шановні пані та панове!

 

Ще кілька років тому здавалося, що реалізація принципів Загальної декларації прав людини є точно незворотнім, що створені міжнародно-правові механізми для їх захисту, що Рада Безпеки ООН зможе запобігти їх порушенню.

 

На жаль, виявилося що це абсолютно не так. У 21-му столітті РФ, держава-постійний член Ради Безпеки ООН, здійснила анексію Криму і вчинила агресію, окупувавши частину території України. Норми Загальної декларації прав людини  масово і послідовно порушуються на українських територіях, що знаходяться під окупацією  Росії. 

З початку збройної агресії Російської Федерації проти України, за даними ООН 10 тисяч людей вбито, понад 23 тисячі зазнали поранення. Численні випадки умисних вбивств та позасудових страт, викрадення та кидання людей у підвали або утримання в нелюдських умовах російських в’язниць, катування, пограбування та інші злочини, зафіксовані різними об’єктивними міжнародними організаціями у їх звітах та представлені світу. Саме Росія несе повну відповідальність за порушення прав людини на окупованих територіях. Про це зазначено в абсолютній більшості міжнародних документів, які ухвалені авторитетними міжнародними організаціями, зокрема, такими як Організація Об’єднаних Націй, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Парламентська Асамблея Ради Європи та численні інші організації.

Окремо хочу згадати про тимчасово окуповану частину України – Автономну Республіку Крим. Якщо коротко характеризувати ситуацію з правами людини на території Криму, то це – свавілля, безправ’я, тотальна мілітаризація. Але тут коїться ще один злочин. Нищиться цілий народ - кримські татари. Окупаційна влада прагне зробити те, що не вдалося Сталіну – знищити лідерів, оголосивши Меджліс «екстремістською організацією», зруйнувати ідентичність і розчинити корінний народ Криму в російському «плавильному котлі».

У грудні минулого року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію щодо порушення прав людини в окупованому Криму. Проект резолюції, який було внесено з моєї ініціативи, підтримали 70 держав світу.

Хочу наголосити, що Україна й надалі продовжуватиме робити все можливе для якнайскорішого повернення в Україну усіх заручників з окупованого Донбасу і з незаконно анексованого Криму, політичних в’язнів, які утримуються незаконно в російських тюрмах. Ще раз користуючись нагодою закликаю всі правозахисні організації, Уряди і міжнародні організації працювати спільно задля досягнення саме цієї мети.

Після нападу 25 листопада цього року російських військових на українські кораблі в нейтральних водах Чорного моря, коли вони, виконуючи завдання, мали прослідувати з порту Одеси в порт Маріуполь Керченською протокою, яка за міжнародним правом має статус внутрішніх вод України і Росії, наша держава зазнала акту агресії з боку Збройних Сил російської Федерації. Зараз я як Президент, Уповноважений з прав людини Людмила Денісова, Верховна Рада, яка прийняла відповідну резолюцію, Уряд України докладає всіх можливих зусиль, об’єднавши весь світ навколо цього для того, щоб визволити українських військовополонених.

Європейський суд з прав людини у відповідь на звернення України в безпрецедентно короткі терміни виніс термінове і важливе рішення ¬– він зобов’язав Росію надати інформацію щодо: захоплення моряків, юридичних підстав їхнього утримання; місця їхнього утримання; спричинених поранень; наданої медичної допомоги.

Цю інформацію, відповідно до рішення суду Російська Федерація за зверненням України має надати сьогодні. Ми сподіваємося, що це відбудеться і беззаконня, яке коїться по відношенню до наших моряків нарешті буде припинено.

Наоголошую, що це повня брехня, що вони є кримінальними злочинцями – відповідно до міжнародного права, Женевської конвенції вони мають статус військовополонених. І ставлення до них вимагаємо негайного звільнення і повернення в Україну, як військових моряків України, так і військових кораблів.

Дуже важливо, що весь світ зараз підтримує цю вимогу України.

Україна вживає власних заходів для протистояння загрозі повномасштабного вторгнення Росії на українську територію. І коли хтось каже, що ми мали використовувати інші, сухопутні шляхи для того, щоб перетягувати суходолом українські кораблі… Що це означає, шановні політикани? Запропонувати віддати Керченську протоку росіянам? Визнати незаконний статус окупацією? Куди ви далі підете і як далі будете торгувати українською землею?

Для захисту суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави я запровадив своїм Указом воєнний стан в 10 областях України, які межують, які є прикордонними з Російською Федерацією, а також ті, які розташовані на узбережжі Чорного і Азовського морів, запровадив воєнний стан на 30 днів.

Ще раз хочу наголосити - це превентивний крок, який жодним чином не спрямований на згортання конституційних прав і свобод громадян. Він вводиться лише для того щоб розширити можливості Збройних Сил і всього сектору безпеки, включно з Національною гвардією, яку в цих умовах ми маємо право залучати для того, щоб швидко реагувати на загрози, що наростають. Ми маємо повну інформацію, щодо збільшення кількості російських військ вздовж нашого кордону і окупованому Криму.

І всі можливості, що дає воєнний стан органам влади, будуть використані для посилення охорони державного кордону з Російською Федерацією та адміністративної межі з Автономною Республікою Крим. Відбудуться скорочення термінів бойового злагодження бригад. Які знаходяться у відповідних таборах. І сьогодні я як президент і Верховний Головнокомандувач буду присутній на одному з таких заходів, відбудеться передислокація відповідних підрозділів для посилення оборони кордону, відбудуться військові навчання і в областях, де оголошено воєнний стан, будуть проведені і навчальні збори з резервом першої черги.

Посилюється охорона та оборона об’єктів критичної інфраструктури, у першу чергу це атомні та гідроелектростанції, будуть вжиті всі необхідні заходи для посилення протиповітряної оборони.

Наголошую, що все це здійснюється для попередження агресії та мінімізації її наслідків, для захисту найголовнішого права людини – права на життя.

Наголошую ще раз: воєнний стан – то є превентивний захід на термін у 30 днів. І цей час буде використаний аби зміцнити нашу оборону і нашу здатність захистити громадян від удару ворога. Ми не дамо повторити лютий-березень 2014 року. я дуже сподіваюся, що ми зможемо обмежитися переліченими заходами і його продовження не буде потрібне.

Російська агресія триває більш, ніж чотири роки. Але ворогу не вдалося зломити нас. Більше того, Україна вже отримала велику моральну перемогу – ворогу не вдалося змусити нас поступитися нашими цінностями. Як би не було складно, ми не вдаємося до згортання прав людини, до обмеження прав і свобод громадян.

Ми йдемо своїм шляхом! Цей шлях – до Європи, до єдиного простору високих цінностей, серед яких засадничими є права людини. Наголошую, Україна буде в Євросоюзі, Україна буде в НАТО, бо спільними зусиллями український народ подолає усі випробування. Агресор обов’язково понесе відповідальність за скоєне, а верховенство права запанує на звільненій території, як і на всій території України.

Слава Україні!

Джерело: https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-forumi-70-rokiv-zagalnij-deklaraciyi-pr-51646

Web-адреса: rdatf.gov.ua/news/id/4815 | Переглядів: 22Дата публікації: 10:52 03.12.2018
Версія для слабо- зорих