В. Кальніченко: Ми маємо зробити все можливе для покращення розвитку села та зростання добробуту сільських мешканців
В. Кальніченко:  Ми маємо зробити все можливе для покращення розвитку села та зростання добробуту сільських мешканців

Поділитися новиною:

В. Кальніченко: Ми маємо зробити все можливе для покращення розвитку села та зростання добробуту сільських мешканців

Сьогодні під керівництвом т.в.о. голови обласної державної адміністрації Володимира Кальніченка відбулось розширене засідання колегії облдержадміністрації. Участь у засіданні взяли голова обласної ради Михайло Загородний, заступники голови адміністрації, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних підрозділів ЦОВВ, голови райдержадміністрацій, міських (міст обласного значення) рад та об’єднаних територіальних громад.

Розпочалася колегія із вручення нагород. Так, відповідно до Указу Президента України за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм присвоєно почесне звання:

«Заслужений працівник освіти України»

Дуганцю  Віктору Івановичу – завідувачу кафедри професійної освіти Подільського державного аграрно-технічного університету

 

Загурському Костянтину Францовичу – керівнику Народного художнього колективу ансамблю танцю «Козацькі джури» Хмельницької середньої загальноосвітньої школи №18 І-ІІІ ступенів  ім. В.Чорновола.

З першого питання про стан розвитку сільських територій доповів директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олег Омелянюк.

На 01 січня 2019 року у 1433 сільських населених пунктах проживає понад 542 тис. осіб або 42,9% усього населення області. Відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання терито­ріальних громад” в області утво­рено 51 об’єднану територіальну громаду (ОТГ), до яких увійшло 372 насе­лених пункти або 61% до їх загальної кількості.

Господарствами населення виробляється понад 11% до загального вало­вого збору зерна, питома вага господарств населення у зібраному врожаї кар­топлі становить 99%, овочів – 98%, плодів – 90 відсотків. За рахунок домо­господарств область забезпечено на 125% плодами та ягодами, на 130% ово­чами та картоплею. Із загального обсягу виробленого молока 73% припадає на приватний сектор, 55% м’яса виробляється саме у домогосподарствах. У порівнянні з початком року по всіх категоріях господарств збільшено поголів’я великої рогатої худоби на 7,8 тис голів, овець і кіз – на 5,2 тис голів, птиці – на 1,5 млн голів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшено виробництво молока на 2,4%, яєць – на 6,2 відсотка.

Разом з тим, додав посадовець, у господарствах населення продовжується спад поголів’я ВРХ, у тому числі корів, свиней. Так, за вісім місяців поточного року поголів’я ВРХ зменшилося на 5,8 тис голів, корів на – 3,3 тис. голів, свиней на – 10,7 тис. голів.

З метою забезпечення стабільного епізоотичного благополуччя сільських територій та виробництва якісної і безпечної сільськогосподарської продукції проводиться комплекс протиепізоотичних, лабораторно-діагностичних, ліку­вально-профілактичних заходів. Так, за 9 місяців поточного року в населених пунктах щеплено 41,6 тис. голів великої рогатої худоби проти сказу, 313,3 тис. голів свиней – проти класичної чуми, 1,6 млн голів птиці – проти хвороби Ньюкасла.

У господарствах населення спостерігається спад і в галузі рослинництва. Виробництво картоплі в поточному році зменшилося на чверть до минулого року, площа її посадки зменшилася на 0,6 тис. га, урожайність знизилася на 21,4 відсотка. Виробництво плодів і ягід зменшилось на 9 %.

Темп росту валової продукції за січень-серпень поточного року становить 100,6% до відповідного періоду минулого року, у тому числі по сільськогоспо­дарських підприємствах – 108,2, господарствах населення – 94,4 відсотка. З початку року створено 172 нових робочих місця, унаслідок упровад­ження 31 інвестиційного проекту (за власні кошти), а саме, у галузі рослин­ництва – 4, тваринництва – 15, харчової та переробної промисловості – 13.

У серпні поточного року середньооблікова кількість штатних працівників у сільському господарстві становила 20,7 тис. осіб, нарахований фонд заро­бітної плати цих працівників за січень-серпень становить 1362,0 млн грн, середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника – 8372,69 грн, що на 18% більше ніж торік.

Цьогоріч за оренду земельних часток (паїв) по області нараховано понад 2,3 млрд грн орендної плати, що на 62,0 млн грн більше ніж у минулому році. Розмір орендної сплати становить 9,7% до вартості землі (у 2018 році 8,9%). На 01 жовтня 2019 року за оренду земельних часток (паїв) агроформу­ваннями області виплачено 1,9 млрд грн або 75% до суми, що підлягає виплаті.

В області укладено близько 700 соціальних угод на суму майже 29,0 млн гривень.

Департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації вжива­лися заходи щодо роз’яснення законодавства зі створення сімейних фермер­ських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. З цією метою проведено навчання на тему: “Стратегія розвитку сільських територій та агропромисло­вого виробництва області”, засідання “круглого столу” “Перспек­тиви розвитку сімейного фермерського господарства та СОК у Хмельницькій області” та з питань сприяння розвитку равликівництва в області та Україні в цілому, дві відеоконфе­ренції, селекторну нараду з питань державної підтримки розвитку фермерських господарств сільськогосподарської кооперації у 2019 році, створення та розви­тку сімейних ферм в області, семінар на тему: “Сучасна технологія вирощу­вання Фундука”.

Для отримання фінансової допомоги шляхом здешевлення кредитів подали заявки 18 суб’єктів господарювання на суму 7,1 млн грн, у тому числі, 8 – малі підприємства. На 01 жовтня підтримку одержало 217 фермерських господарств на суму 9,2 млн грн, за виплатою субсидій звернулося 110 фермерів.

В області діє Програма розвитку агропромислового комплексу Хмель­ницької області на 2017-2021 роки, відповідно до якої прийнято 444 заявки.

На підтримку сільського господарства, зокрема тваринництва, виділено кошти з Кам’янець-Подільського – 40,0 тис. грн та Хмельницького – 72,0 тис. грн районних бюджетів.

Волочиською міською радою у 2019 році на підтримку сільськогосподар­ських товаровиробників використано 40,0 тис. грн, Летичівською селищною – 34,0 тис. гривень.

Красилівською міською радою упроваджується проект секторальної підтримки “Продукція із сільського двору до міської оселі: система доставки сільськогосподарської продукції у межах Хмельницького регіону”.

З метою створення сприятливих умов для розвитку підприємницької ініціативи та залучення інвестицій упроваджуються заходи програми  розвитку малого і середнього підприємництва Хмельницької області на 2018-2020 роки.

З початку року фінансову підтримку отримали 2 суб’єкти підпри­єм­ництва.

Особливої уваги, за словами Олега Тимофійовича,  заслуговує питання розвитку інфраструктури аграрного ринку, яку в області представлено сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Зокрема, для надання послуг особистим селянським господар­ствам на 01 жовтня поточного року у 9 районах області створено та функціонує 15 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а саме: сім – молочар­ського напряму, три – з надання послуг, чотири – із заготівлі та переробки продуктів бджільництва, один – плодово-ягідного.

На 01 серпня вже працює шість фермерських господарства сімейного типу з виробництва молока в Ізяславському, Полонському, Красилівському, Славутському, Шепетівському районах. Загалом ці господарства утримують більше 100 корів. Проводиться робота над створенням ще п’ятнадцяти сімейних фермерських господарств у молочному скотарстві.

У десяти районах функціонують 26 підприємств, сертифікованих на право органічного виробництва за різними напрямами діяльності. Найбільше їх в Ізяславському та Шепетівському районах.

Також одним із перспективних напрямів розвитку Хмельниччини є сільський зелений туризм. В області функціонує 56 агроосель, які надають послуги із сільського зеленого туризму. У 2019 році продовжено упровадження проектів “Створення туристично-інформаційного центру на території курортної зони селища Сатанів Горо­доць­кого району Хмельницької області” та “Створення туристично-рекреаційної зони “Сквер Потоцьких” у селищі Антоніни Красилівського району Хмель­ницької області”, за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

З метою залучення мешканців сільської місцевості до підприємницької діяльності продовжується практика проведення інформаційних семінарів центром зайнятості. Забезпечено роботою 8,9 тис. мешканців сільської місцевості (у тому числі 6,1 тис. осіб з числа зареєстрованих безробітних). Започаткували власну справу, отримавши одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, 16 сільських безробітних. На нові робочі місця з компенсацією роботодавцям єдиного соціального внеску працевлаштовано ще 132 таких безробітних.

У 2019 році Хмельницьким центром розвитку місцевого самоврядування організовано навчальний візит представників об’єднаних територіальних гро­мад Хмельницької області у громади Херсонської області на тему: “Розвиток сімейних ферм і кооперативів в ОТГ”. Підготовлено три інформаційних дайджести щодо можливостей залучення фінансових ресурсів через державні та міжнародні програми.

Агенцією регіонального розвитку спільно з Департаментом агропроми­слового розвитку облдержадміністрації здійснюється супровід інвестиційних проектів у сфері сільськогосподарської діяльності. Для залучення коштів фахівцями АСТАР було підготовлено дві заявки на грантові конкурси, які оголошували ПРООН “Посилене партнерство для ста­лого розвитку” та USAID “Конкурентоспроможність МСП”. Орієнтовна вар­тість кожного проекту 100 000 дол. США.

Діє обласна регіональна програма підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення житлово-побутових умов сільського населення “Власний дім” на 2012-2020 роки, у рамках якої у поточному році 23 сім’ям вже виділено 2,1 млн гривень.

Централізованим водопостачанням охоплено 76% населення, що прожи­ває у селищах міського типу, 32,6% – у селах. У всіх містах та селищах залишається проблема негайної заміни аварійної частини водопровідних та каналізаційних мереж. Заміни потребують 1221 км або 37% водопровідних мереж.

Первинну медичну допомогу сільському населенню надають 26 центрів, до складу яких входить 204 лікарських амбулаторії, з них безпосередньо в сільській місцевості – 153, та 836 ФАПів Будується 27 нових амбулаторій, з них 25 амбулаторій на 1-2 лікаря з житлом для лікаря та 2 амбулаторії на 3-4 лікарів без житла. Усього на будівництво нових та оснащення діючих амбулаторій у сіль­ській місцевості з коштів субвенції освоєно 144,0 млн грн, з коштів місцевих бюджетів – 20,4 млн гривень.

 

Поряд з цим, відмітив доповідач, недостатнім є рівень розвитку фізкультури та спорту у сільській місце­вості, залучення дітей та учнівської молоді до початкових занять спортом у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах, у першу чергу, через відсутність кваліфікованих кадрів та відповідних спортивних споруд. У сільській місцевості функціонують 582 заклади дошкільної освіти, у яких виховуються близько 13 тис. дітей. У 2019 році відкрито 2 дошкільних заклади у Наркевицькій селищній та Розсошанській сільській громадах. Дошкільною освітою охоплено 85 % дітей віком від 3 до 6 (7) років. Кількість дітей у закладах дошкільної освіти сільської місцевості змен­шилося з 14,7 тис. у 2016 році до 13 тис. у 2019. За дев’ять місяців 2019 року спортсмени Хмельницької обласної органі­зації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос” взяли участь у 45-ти Всеукраїнських змаганнях, проведено 68 спортивних захо­дів обласного значення.

Мережа автомобільних доріг загального користування місцевого значен­ня області становить 5,1 тис. кілометрів. У цьому році поточносереднім ре­монтом виконано 87 км доріг на суму 362,0 млн грн, що менше двох відсотків до потреби. За кошти державного фонду у сільській місцевості фінансується 33 про­єкти на загальну суму 149,0 млн гривень. За кошти субвенції фінансується 146 об’єктів, зокрема закладів освіти – 24, охорони здоров’я – 2, куль­тури – 10.

Вирішення питань природоохоронного характеру, функціонування мис­тецьких, спортивних та культурних закладів, розвиток інфраструктури села в цілому потребує безпосередньої участі та фінансової підтримки органів міс­цевого самоврядування. На 01 жовтня 2019 року до загального фонду бюджетів місцевого само­врядування надійшло податків і зборів на суму 1,5 млрд грн або 104,3% (+ 64,3 млн грн) до показників, затверджених на відповідний період поточ­ного року, з урахуванням змін.

На рахунках місцевих бюджетів знаходиться 9,8 млн грн у порядку від­шкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Залишок коштів екологічного податку, що акумулюється на рахунках місцевих бюджетів, становить 8,7 млн гривень.

Підсумовуючи сказане, Володимир Кальніченко зазначив, що у сільській місцевості проживає майже половина населення області, тому важливо не тільки досягти високого економічного розвитку села, але й значно підвищити життєвий рівень цих людей. Володимир Ілліч відмітив, що за останні роки в аграрному секторі області намітилися позитивні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва.  Зросли доходи сільського населення за рахунок збільшення розміру оплати праці та орендної плати. Водночас, додав він, загострилася демографічна ситуація, з інноваційним розвитком виробництва погіршується зайня­тість населення, зростає безробіття.

Тому посадовець наголосив, що необхідно продовжити об’єднання сільських територій у громади, впроваджувати інвестиційні проєкти, розвивати мале та середнє підприємництво, зокрема сімейні фермерські господарства, несільськогосподарське виробництво, сферу послуг у сільській місцевості, що дасть можливість створювати нові робочі місця. Також потрібно більше уваги приділяти розвитку сільсько­господарських обслуговуючих кооперативів, що сприятиме підви­щенню рівня доходів домогосподарств та самозайнятості насе­лення.

“Хочу наголосити, що ми повинні зробити все для того, щоб село розвивалося, зупинити процес руйнації соціальної сфери. Відтак, голови райдержадміністрацій разом з органами місцевого самоврядування мають знаходити правильні рішення для покращення розвитку села та зростання добробуту сільських мешканців”, – зауважив т.в.о. голови адміністрації.

   Джерело: https://www.adm-km.gov.ua/?p=64866

Web-адреса: rdatf.gov.ua/news/id/5835 | Переглядів: 81Дата публікації: 16:06 22.10.2019
Версія для слабо- зорих